Гімназія 
 
НПУ імені
М.П. Драгоманова
  • gym4
  • gym2
  • gym2
  • gym4
  • gym4

 

 

     б-р Т. Шевченка 56а
       т.: 2344977, 2345277
       e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
       м.Київ Україна
 

Виставка живопису І.Айвазовського

Aivazovski 1

    Гімназисти 6-Б класу та слухачі гуртка «Журналістська майстерність» у Нацiональному музеї «Київська картинна галерея», що в рамках свого 95-річного ювілею, пропонує багато мистецьких цікавинок, переглянули виставку «Геній і море. Традиції, пошуки, відкриття», присвячену 200-річчю від дня народження І.К. Айвазовського.  Із приємністю й незабутніми враженнями учні долучилися до спадщини   найвидатнішого пейзажиста, засновника мариністичного живопису, творчість якого увібрала найкращі традиції вірменської, української та російської культур. Він увійшов в історію образотворчого мистецтва як неперевершений співець моря. Ніхто із його сучасників не зміг з такою вражаючою силою і натхненнями показати велич та красу морських стихій. Митцю був притаманний піднесено-романтичний світогляд, обумовлений його найулюбленішою темою - темою моря. Саме Айвазовський був біля витоків українського пейзажу, одним із перших звернувся до мальовничої краси української природи та сільського побуту. На нинішній виставці гімназисти переглянули усі 60 творів живопису і графіки ХVІІІ-ХХ ст. з колекції музею, які поєднані морською тематикою, фото світлин картин Айвазовського, втрачених музеєм під час Другої світової війни та експонатів музею Шереметєвих: архівні матеріали, світлини, різноманітні предмети, що знаходились на військових кораблях ХІХ ст. та особисті речі морських офіцерів — сучасників І. Айвазовського. 

Новий проект гімназистів 6-Б класу

CognitiveProject 1

    У новому навчальному році для гімназистів 6-Б класу стартував новий культурологічний історико-пізнавальний проект «Від Володимирського собору до Володимирської гірки» метою якого є детальне ознайомлення із історією, забудовою, визначними місцям Київського середмістя, діяльністю знакових особистостей, що були дотичні до тих чи інших подій від князівських часів до сьогодення. Першою локацією у згаданому починанні став Міський парк Тараса Шевченка – пам’ятка садово-паркового мистецтва. Цей найменший та найбільш молодіжний парк був заснований 1890-го року, завдяки імператору Бразилії Дону Педро. Той, відвідуючи університет, страшенно здивувався, що перед центральним входом такого закладу розкинувся чималий клапоть занедбаної ділянки. Отож високий гість порадив місцевим чиновникам не поскупитися на благоустрій цієї місцини. Згодом розбили парк (за проектом садовода Карла Христіані), який у містян отримав назву Університетський. Площа 5,4 га. Постарілі сьогодні кияни ностальгічно згадують, як до середини ХХ століття алеї парку прикрашали білокам’яні скульптури, вони були розміщені довкола круглих басейнів, та на початку 60-х їх знищили. 1939-го року з нагоди 125-річчя від дня народження Кобзаря на перетині центральних алей було відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку, що став одним із символів української столиці. Найбільшою дивовижею для нас, гімназистів, став огляд фонтану, що спроектований у формі Чорного моря. Сьогодні парк – це місце відпочинку киян та гостей міста, місце масових святкових дійств і, на жаль, потужного рекламного несмаку.

Урок літератури у Музеї Михайла Драгоманова

DragoMuseum 1

    Музейний урок із української літератури « Література 70-90-х років ХІХ століття. Роль Михайла Драгоманова і видатних науковців, митців, громадських діячів у формуванні національної свідомості в складних історичних обставинах» учні 10-Б класу провели на базі Музею Михайла Драгоманова. Провідний столичний науковець НПУ, дослідник спадщини видатного історика та координатор музею, – Антоніна Антонівна Рябчун, - своєю розповіддю майстерно провела історичний місток між внеском Драгоманова-публіциста та значимістю його студій для сьогодення. Десятикласники мали унікальну нагоду поповнити свої знання інформацією, якої, на жаль, у чинному підручнику не було. М. Драгоманов, закінчивши історико-філологічний факультет університету св. Володимира, працював у Другій київській гімназії, де став на захист усього українського; в історичних працях доводив, що український народ є спадкоємцем не лише козаків, але й Київської Русі, Галицького князівства; досліджував архіви. Коли у Києві почали створюватися перші в Російські імперії школи, пішов викладати українською мовою історію. Згодом, на Літературному конгресі у Парижі, апелював до народів світу про засудження ганебного Емського указу царя щодо утисків української мови. Учений звернувся до Віктора Гюго (Голови Літературного конгресу) про переслідування самодержавною деспотією культури українців, нехтування національними правами українського народу. На Літературному конгресі у Римі наголошував на одвічній європейськості українців. Маючи справжні європейські погляди науковця , підтримав ідею фонетичного правопису як такого, що виразно підкреслює особливості усіх мов світу. А ідеї лібералізму, проголошені М. Драгомановим, стали основними у середовищі провідних діячів української літератури та науки: Лесі Українки, І. Франка, М. Грушевського, Б. Кістяківського, В. Антоновича, П. Житецького, В. Навроцького.